Вторая книга ПаралипоменонГлава 28 |
1 |
2 но шел по пути царей израильских и даже сделал себе литые изображения ваалов. |
3 Он совершал жертвоприношения в долине Бен-Хинном и сыновей своих проводил через огонь, совершая те же мерзости, что творили народы, которых ГОСПОДЬ изгнал перед израильтянами. |
4 Он приносил жертвы и совершал воскурения в капищах и на холмах и под всяким раскидистым деревом. |
5 |
6 Факей, сын Ремалии, в один день убил сто двадцать тысяч могучих иудейских воинов, потому что забыли иудеи ГОСПОДА, Бога отцов своих. |
7 Зихри, силач ефремский, убил царского сына Маасею, Азрикама, управлявшего царским дворцом, и Элкану, второго человека после царя. |
8 |
9 Жил там пророк Божий Одед. Вышел он навстречу войску, возвращавшемуся в Самарию, и сказал: «ГОСПОДЬ, Бог отцов ваших, разгневался на иудеев! Он предал их в ваши руки, но вы уничтожали их с таким неистовством, что оно достигло небес! |
10 А ныне вы решили сделать народ Иудеи и Иерусалима своими рабами и рабынями. Но разве вы сами не грешили против ГОСПОДА, Бога вашего? |
11 Послушайте меня! Отпустите пленных, которых вы захватили из числа братьев ваших, иначе навлечете на себя гнев ГОСПОДЕНЬ!» |
12 Некоторые из глав ефремлян: Азарья, сын Ехоханана, Берехья, сын Мешиллемота, Езекия, сын Шаллума, и Амаса, сын Хадлая, — стали обличать вернувшихся с войны. |
13 Они сказали: «Зачем вы привели сюда этих пленников? Это грех перед ГОСПОДОМ! Зачем вы приумножаете наши грехи и преступления? Вина наша и без того велика, и Господь пылает гневом на Израиль!» |
14 Тогда воины оставили и пленных, и добычу на виду у военачальников и всего собрания. |
15 И мужи, чьи имена были перечислены, поднялись, взяли пленных, одели тех, кто был наг, взяв одежду из добычи, обули их, накормили, напоили, перевязали раны, посадили на ослов тех, кто был слаб, и отправили в Город пальм, то есть в Иерихон, к братьям, а сами вернулись в Самарию. |
16 |
17 потому что эдомитяне опять напали и нанесли поражение Иудее и многих угнали в плен. |
18 А филистимляне совершали набеги на города в районе Шефелы и в пустыне Негев в Иудее. Они захватили Бет-Шемеш, Аялон, Гедерот, Сохо, Тимну и окрестные села и сами поселились там. |
19 ГОСПОДЬ подверг Иудею такому унижению из-за Ахаза, царя израильского, ибо совратил он Иудею, вероломно действуя против ГОСПОДА. |
20 Пришел к Ахазу царь ассирийский Тиглатпаласар, но, вместо того чтобы помочь, устроил против него осаду. |
21 Тогда Ахаз взял сокровища из Храма ГОСПОДНЯ, из царского дворца и у вельмож в дань царю ассирийскому, только и это ему не помогло. |
22 |
23 Он приносил жертвы богам Дамаска, полагая, что это они нанесли ему поражение. Он думал так: «Боги царей Арама помогают им! Принесу-ка и я им жертву, тогда они мне помогут». Но боги эти были причиной погибели Ахаза и всего Израиля. |
24 Ахаз собрал всю утварь Храма Божьего и разломал ее. Он запер двери Храма ГОСПОДНЕГО, а себе сделал жертвенники на каждом перекрестке в Иерусалиме. |
25 В каждом городе Иудеи он соорудил капища и приносил в них жертвы богам чужим, приводя в ярость ГОСПОДА, Бога отцов своих. |
26 Прочее о событиях царствования Ахаза и его деяниях, от первых до последних, записано в Книге царей Иудеи и Израиля. |
27 Ахаз отошел к праотцам своим и был похоронен в городе Иерусалиме, но его не внесли в гробницы царей Израилевых. И после него стал царем его сын Езекия. |
2-а хронiкиРозділ 28 |
1 |
2 І ходив він доро́гами Ізра́їлевих царів, а також робив литих бовванів Ваалів. |
3 І він кадив у долині Бен-Гіннома, і палив своїх синів огнем за гидо́тами тих народів, що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами. |
4 І він прино́сив же́ртви та кадив на па́гірках і на висо́тах, та під кожним зеленим деревом. |
5 І дав його Господь, Бог його, в руку сирійського царя, і вони повбивали з його війська та взяли́ до неволі від нього багатьох полоне́них, і спровадили до Дама́ску. Крім то́го, він був ви́даний і в руку Ізраїлевого царя, і той ура́зив його великою пора́зою. |
6 І побив Пеках, син Ремалії, в Юді сто й двадцять тисяч одного дня, все мужів хоро́брих, за те, що залишили вони Господа, Бога їхніх батьків. |
7 А Зіхрі, лицар Єфремів, забив Маасею, царсько́го сина, й Азрікама, володаря дому, й Елкану, другого по царі. |
8 І Ізраїлеві сини взяли́ до неволі зо своїх братів двісті тисяч жіно́к, синів та дочо́к, а також пограбува́ли від них велику здо́бич, і спрова́дили ту здобич до Самарії. |
9 А там був Господній пророк, Одед ім'я́ йому. І він вийшов перед ві́йсько, що вхо́дило до Самарії, та й сказав їм: „Ось Господь, Бог ваших батькі́в, у гніві на Юду, віддав їх у вашу руку, а ви повибива́ли між ними з лютістю, яка досягла́ аж до небе́с. |
10 А тепер ви заду́муєте здобути собі за рабів та за неві́льниць дітей Юди та Єрусалиму. Чи ж за вами самими нема провин проти Господа, Бога вашого? |
11 Отож, послухайте мене тепер, і верніть тих полоне́них, яких взяли́ ви до неволі з ваших братів, бо на вас ре́вність Господнього гніву!“ |
12 І встали дехто з голів Єфремових синів: Азарія, син Єгоханана, Берехія, син Мешіллемотів, і Єхізкійя, син Шаллумів, і Амаса, син Хадлаїв, проти тих, що прихо́дили з ві́йська, |
13 та й сказали до них: „Не приво́дьте цих полоне́них сюди, бо на провину нам проти Господа ви заду́муєте додати це до наших гріхів та до нашої прови́ни. Бо велика наша прови́на та жар гніву Господнього на Ізраїля!“ |
14 І озбро́єні покинули тих полоне́них та ту здо́бич перед зверхниками та всім збором. |
15 І встали ті мужі, що були́ озна́чені імена́ми, і взяли́ полоне́них, і всіх їхніх наги́х позодяга́ли зо здо́бичі, і зодягну́ли їх, і обу́ли їх, і нагодува́ли їх, і напоїли їх, і намасти́ли їх, і кожного слабо́го з них пове́зли на ослах. І припрова́дили їх до Єрихо́ну, мі́ста пальм, до їхніх братів, а самі вернулися до Самарії. |
16 Того ча́су послав цар Аха́з до асирійських царів, щоб допомогли́ йому. |
17 Прийшли ще й едо́мляни, і побили багатьо́х між Юдою, і взяли до неволі полоне́них. |
18 А филисти́мляни розси́палися по містах Шефелі та Юдиного Неґеву, і здобули́ Бет-Шемеш, і Айялон, і Ґедерот, і Сохо та зале́жні міста його, і Тімну та залежні міста її, і Ґімзо та залежні міста його, й осі́лися там. |
19 Бо Господь прини́зив Юду через Ахаза, Ізраїлевого царя, бо завільно поступав він щодо Юди, і спроневі́рився великим гріхом проти Господа. |
20 І прийшов на нього Тіґлат Пілнеесер, цар асирійський, й утискав його, і не допоміг йому. |
21 Бо Аха́з пограбував був Господній дім, і дім царів, і зверхників, і дав це асирійському царе́ві, та не було це на по́міч йому. |
22 А в ча́сі утиску його́, то продовжував спроневі́рюватися Господе́ві він, той цар Аха́з. |
23 І прино́сив він жертви дама́ським бога́м, що його поби́ли, і говорив: „Через те, що боги сирійських царів допомагають їм, то бу́ду прино́сити їм жертви, і вони будуть допомагати мені!“ А вони були йому на те, щоб спотикався він та ввесь Ізраїль! |
24 І Ахаз зібрав по́суд Божого дому, і порубав по́суд Божого дому. І позамикав він двері Господнього дому, і поробив собі же́ртівники в кожному куті́ в Єрусалимі... |
25 І в кожному місті Юдиному пороби́в він па́гірки, щоб кадити іншим богам, — і розгні́вав Господа, Бога батьків своїх. |
26 А решта його діл та всі доро́ги його, перші й останні, ото вони описані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих. |
27 І спочив Аха́з зо своїми батька́ми, і поховали його в місті, в Єрусалимі, бо не вне́сли його до гробі́в Ізраїлевих царів, а замість нього зацарював син його Єзекі́я. |
Вторая книга ПаралипоменонГлава 28 |
2-а хронiкиРозділ 28 |
1 |
1 |
2 но шел по пути царей израильских и даже сделал себе литые изображения ваалов. |
2 І ходив він доро́гами Ізра́їлевих царів, а також робив литих бовванів Ваалів. |
3 Он совершал жертвоприношения в долине Бен-Хинном и сыновей своих проводил через огонь, совершая те же мерзости, что творили народы, которых ГОСПОДЬ изгнал перед израильтянами. |
3 І він кадив у долині Бен-Гіннома, і палив своїх синів огнем за гидо́тами тих народів, що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами. |
4 Он приносил жертвы и совершал воскурения в капищах и на холмах и под всяким раскидистым деревом. |
4 І він прино́сив же́ртви та кадив на па́гірках і на висо́тах, та під кожним зеленим деревом. |
5 |
5 І дав його Господь, Бог його, в руку сирійського царя, і вони повбивали з його війська та взяли́ до неволі від нього багатьох полоне́них, і спровадили до Дама́ску. Крім то́го, він був ви́даний і в руку Ізраїлевого царя, і той ура́зив його великою пора́зою. |
6 Факей, сын Ремалии, в один день убил сто двадцать тысяч могучих иудейских воинов, потому что забыли иудеи ГОСПОДА, Бога отцов своих. |
6 І побив Пеках, син Ремалії, в Юді сто й двадцять тисяч одного дня, все мужів хоро́брих, за те, що залишили вони Господа, Бога їхніх батьків. |
7 Зихри, силач ефремский, убил царского сына Маасею, Азрикама, управлявшего царским дворцом, и Элкану, второго человека после царя. |
7 А Зіхрі, лицар Єфремів, забив Маасею, царсько́го сина, й Азрікама, володаря дому, й Елкану, другого по царі. |
8 |
8 І Ізраїлеві сини взяли́ до неволі зо своїх братів двісті тисяч жіно́к, синів та дочо́к, а також пограбува́ли від них велику здо́бич, і спрова́дили ту здобич до Самарії. |
9 Жил там пророк Божий Одед. Вышел он навстречу войску, возвращавшемуся в Самарию, и сказал: «ГОСПОДЬ, Бог отцов ваших, разгневался на иудеев! Он предал их в ваши руки, но вы уничтожали их с таким неистовством, что оно достигло небес! |
9 А там був Господній пророк, Одед ім'я́ йому. І він вийшов перед ві́йсько, що вхо́дило до Самарії, та й сказав їм: „Ось Господь, Бог ваших батькі́в, у гніві на Юду, віддав їх у вашу руку, а ви повибива́ли між ними з лютістю, яка досягла́ аж до небе́с. |
10 А ныне вы решили сделать народ Иудеи и Иерусалима своими рабами и рабынями. Но разве вы сами не грешили против ГОСПОДА, Бога вашего? |
10 А тепер ви заду́муєте здобути собі за рабів та за неві́льниць дітей Юди та Єрусалиму. Чи ж за вами самими нема провин проти Господа, Бога вашого? |
11 Послушайте меня! Отпустите пленных, которых вы захватили из числа братьев ваших, иначе навлечете на себя гнев ГОСПОДЕНЬ!» |
11 Отож, послухайте мене тепер, і верніть тих полоне́них, яких взяли́ ви до неволі з ваших братів, бо на вас ре́вність Господнього гніву!“ |
12 Некоторые из глав ефремлян: Азарья, сын Ехоханана, Берехья, сын Мешиллемота, Езекия, сын Шаллума, и Амаса, сын Хадлая, — стали обличать вернувшихся с войны. |
12 І встали дехто з голів Єфремових синів: Азарія, син Єгоханана, Берехія, син Мешіллемотів, і Єхізкійя, син Шаллумів, і Амаса, син Хадлаїв, проти тих, що прихо́дили з ві́йська, |
13 Они сказали: «Зачем вы привели сюда этих пленников? Это грех перед ГОСПОДОМ! Зачем вы приумножаете наши грехи и преступления? Вина наша и без того велика, и Господь пылает гневом на Израиль!» |
13 та й сказали до них: „Не приво́дьте цих полоне́них сюди, бо на провину нам проти Господа ви заду́муєте додати це до наших гріхів та до нашої прови́ни. Бо велика наша прови́на та жар гніву Господнього на Ізраїля!“ |
14 Тогда воины оставили и пленных, и добычу на виду у военачальников и всего собрания. |
14 І озбро́єні покинули тих полоне́них та ту здо́бич перед зверхниками та всім збором. |
15 И мужи, чьи имена были перечислены, поднялись, взяли пленных, одели тех, кто был наг, взяв одежду из добычи, обули их, накормили, напоили, перевязали раны, посадили на ослов тех, кто был слаб, и отправили в Город пальм, то есть в Иерихон, к братьям, а сами вернулись в Самарию. |
15 І встали ті мужі, що були́ озна́чені імена́ми, і взяли́ полоне́них, і всіх їхніх наги́х позодяга́ли зо здо́бичі, і зодягну́ли їх, і обу́ли їх, і нагодува́ли їх, і напоїли їх, і намасти́ли їх, і кожного слабо́го з них пове́зли на ослах. І припрова́дили їх до Єрихо́ну, мі́ста пальм, до їхніх братів, а самі вернулися до Самарії. |
16 |
16 Того ча́су послав цар Аха́з до асирійських царів, щоб допомогли́ йому. |
17 потому что эдомитяне опять напали и нанесли поражение Иудее и многих угнали в плен. |
17 Прийшли ще й едо́мляни, і побили багатьо́х між Юдою, і взяли до неволі полоне́них. |
18 А филистимляне совершали набеги на города в районе Шефелы и в пустыне Негев в Иудее. Они захватили Бет-Шемеш, Аялон, Гедерот, Сохо, Тимну и окрестные села и сами поселились там. |
18 А филисти́мляни розси́палися по містах Шефелі та Юдиного Неґеву, і здобули́ Бет-Шемеш, і Айялон, і Ґедерот, і Сохо та зале́жні міста його, і Тімну та залежні міста її, і Ґімзо та залежні міста його, й осі́лися там. |
19 ГОСПОДЬ подверг Иудею такому унижению из-за Ахаза, царя израильского, ибо совратил он Иудею, вероломно действуя против ГОСПОДА. |
19 Бо Господь прини́зив Юду через Ахаза, Ізраїлевого царя, бо завільно поступав він щодо Юди, і спроневі́рився великим гріхом проти Господа. |
20 Пришел к Ахазу царь ассирийский Тиглатпаласар, но, вместо того чтобы помочь, устроил против него осаду. |
20 І прийшов на нього Тіґлат Пілнеесер, цар асирійський, й утискав його, і не допоміг йому. |
21 Тогда Ахаз взял сокровища из Храма ГОСПОДНЯ, из царского дворца и у вельмож в дань царю ассирийскому, только и это ему не помогло. |
21 Бо Аха́з пограбував був Господній дім, і дім царів, і зверхників, і дав це асирійському царе́ві, та не було це на по́міч йому. |
22 |
22 А в ча́сі утиску його́, то продовжував спроневі́рюватися Господе́ві він, той цар Аха́з. |
23 Он приносил жертвы богам Дамаска, полагая, что это они нанесли ему поражение. Он думал так: «Боги царей Арама помогают им! Принесу-ка и я им жертву, тогда они мне помогут». Но боги эти были причиной погибели Ахаза и всего Израиля. |
23 І прино́сив він жертви дама́ським бога́м, що його поби́ли, і говорив: „Через те, що боги сирійських царів допомагають їм, то бу́ду прино́сити їм жертви, і вони будуть допомагати мені!“ А вони були йому на те, щоб спотикався він та ввесь Ізраїль! |
24 Ахаз собрал всю утварь Храма Божьего и разломал ее. Он запер двери Храма ГОСПОДНЕГО, а себе сделал жертвенники на каждом перекрестке в Иерусалиме. |
24 І Ахаз зібрав по́суд Божого дому, і порубав по́суд Божого дому. І позамикав він двері Господнього дому, і поробив собі же́ртівники в кожному куті́ в Єрусалимі... |
25 В каждом городе Иудеи он соорудил капища и приносил в них жертвы богам чужим, приводя в ярость ГОСПОДА, Бога отцов своих. |
25 І в кожному місті Юдиному пороби́в він па́гірки, щоб кадити іншим богам, — і розгні́вав Господа, Бога батьків своїх. |
26 Прочее о событиях царствования Ахаза и его деяниях, от первых до последних, записано в Книге царей Иудеи и Израиля. |
26 А решта його діл та всі доро́ги його, перші й останні, ото вони описані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих. |
27 Ахаз отошел к праотцам своим и был похоронен в городе Иерусалиме, но его не внесли в гробницы царей Израилевых. И после него стал царем его сын Езекия. |
27 І спочив Аха́з зо своїми батька́ми, і поховали його в місті, в Єрусалимі, бо не вне́сли його до гробі́в Ізраїлевих царів, а замість нього зацарював син його Єзекі́я. |